День пам'яті Лесі Українки

 1 серпня відзнається День пам'яті видатної поетеси, драматурга - Лесі Українки. У районній бібліотеці до уваги користувачів представлена книжкова виставка-пам'ять "Краса Лесиного слова", де кожен бажаючий може дізнатися ще більше інформації про "Мавку" української літератури, згадати та переглянути всім добре відомі її твори.У цей день, 104 роки тому, в невеликому гірському курорті Сурамі (Грузія), неподалік відомого Боржомі, на 42 році життя відійшла у вічність Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка; 1871-1913), видатна українська поетеса, драматург, громадський діяч.

     В останній період свого страдницького життя Леся Українка продовжувала вести мужню боротьбу зі своєю недугою. Влітку 1913 року лікарі порадили їй поїхати на гірський курорт в м. Сурамі (Грузія). Туберкульоз виснажував поетесу фізично і духовно.

    Леся з кожним днем слабшає, вже нічого не може їсти. Єдине, що їй приносило полегшення – це морозиво з ожини, яку сестра збирала навколо будинку в горах. Біля неї – мати, чоловік, сестра Ізидора, рідні терміново викликають другу сестру Ольгу, але вона не встигає приїхати з Києва, запізнюється лише на кілька годин. На світанку 1 серпня 1913 року дорогої усім Лесі не стало. Звістка про її кончину сколихнула не тільки Україну, а й  усю Європу. Телеграми зі співчуттям надходили з Тбілісі, Харкова, Воронежа, Риги, Варшави, Парижа, Відня, Женеви – з багатьох сіл, міст і містечок, з різних країн. Некрологи про смерть славної дочки України були вміщені у московській, петербурзькій, білоруській пресі, навіть на Далекому Сході. 

    Надіслав скорботну телеграму Іван Франко: «Пам’ ять дорогої усопшої записана в моїй душі незатертими слідами. Честь їй!». До нього приєднався Панас Мирний та інші письменники.

       У 1939 році на могилі був встановлений надгробок  відомого скульптора народного художника України Галини Петрашевич, який є пам’ятником історії та культури.

      1 серпня, у День пам’яті Лесі Українки, на старому Байковому кладовищі, щороку проходить громадське вшанування геніальної поетеси. Як завжди, на заході присутні наукові працівники музею Лесі Українки та бібліотеки її імені, письменники, журналісти, кияни й гості столиці.

   Палка патріотична поезія Лесі  пробуджує і нині бажання боротись, підтримує сили й бойовий дух. Її слово, як і слово Великого Кобзаря, стоїть на сторожі української душі. В наш важкий час закличні, пристрасні твори поетеси  – надзвичайно актуальні. Вони надихають, підтримують, зміцнюють силу духу, вселяють незламну віру і надію на перемогу.

Голос Лесі лунає й понині

І не тільки на рідній Волині –

А і в селах, містечках, містах,

У близьких і далеких краях.