Подвижник професійної музики

До 175-річчя від дня народження видатного українського композитора, корифея української класики Миколи Віталійовича Лисенка 22 березня 2017 року у районній бібліотеці було організовано пергляд літератури.

До уваги користувачів представлені періодичні видання та книги з фонду бібліотеки, які висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912) – основоположника української класичної музики, обдарованого піаніста, блискучого диригента, вдумливого педагога, збирача пісенного фольклору,  громадського діяча.

Миколу Лисенка заслужено вважають засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграла як його композиторська, так і  етнографічна діяльність. Сам композитор підкреслював важливість глибокого знайомства із фольклором: «Яка то є велика потреба музикові, а заразом і народникові повештатися поміж селянським людом, зазначити його світогляд, записати його перекази, споминки, згадки, прислів'я, пісні і спів до них. Вся ця сфера, як воздух чоловікові потрібна; без неї гріх починати свою працю і музикові й філологові».

З найвідоміших творів М. Лисенка – музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер». У композиторській спадщині важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо, що стали наріжним каменем подальшого розвитку українського академічного музичного мистецтва та утвердження його самобутності. Лисенко – автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва.

Викладка літератури розрахована на широке коло користувачів.