понеділок, 3 серпня 2015 р.

Світлій пам'яті Василя Більчика


     2 серпня пішов з життя наш земляк, талановитий автор, поет, гуморист, сатирик, прозаїк, композитор, незмінний і шанований друг бібліотеки, великий патріот Волинського краю, рідної України Василь Більчик. 

  Високодуховна людина, що поєднувала в собі  потяг до художнього слова, музики, співу. Його пісні звучать по всій Україні і за її межами, а громадська лірика- патріотична, про все наше життя - буття, про любов і закоханість.  
    У його творчості переплелись самобутній талант, сивочола мудрість, любов до Батьківщини та величезна жага до пізнання життя і нових його граней.
     Народився Більчик Василь Борисович 24 березня 1944 року в селі Нова Руда Маневицького району Волинської області. В 1960 році закінчив Троянівську середню школу, а 1964 року Луцьке педагогічне училище, навчався у Львівському університеті ім. І.Франка, потім мешкав у Росії, де закінчив Кемеровський державний інститут культури, а після отримання Української незалежності - повернувся на Україну.
    Останнім часом Василь Більчик проживав і працював в селі Красноволя Маневицького району Волинської області вчителем музики у школі і художнім керівником у Будинку Культури.
Cвої вірші автор писав змалку. Багато друкувався в газетах і журналах. "Моя Волинь" - перша збірка поета.

                                                                      МОЯ ВОЛИНЬ
                                                    Ой, Волинь моя. Волинь
                                                         Край осик і вільх!
                                                   Розлилась навколо синь -
                                                         Що в очах аж біль!

                                                    Край озер, боліт купин,
                                                           Лісу жовта мідь,
                                               Край грибів, чорниць, бруслин,
                                                        Сивини століть!...
 Він любив свою дружину, своїх синів і дочку, але ще більше любив свою Україну, свій народ, музику та поезію.

Тобі, Україно, віддам усі сили
Все полум'я серця, всю творчу снагу.
Я буду любити тебе до могили,
Як матір свою дорогу!...
Ти Віра моя, життєдайна, глибинна,
Тобі присвятив я пісні та вірші.
Поезію серця мого, Україно,
Прийми від всієї душі!

ПАМ'ЯТАЄМО. СУМУЄМО.
Детальніше про життя та творчість Василя Більчика можете дізнатися з тематичної  добірки у районній бібліотеці.


Немає коментарів:

Дописати коментар