Маневицька публічна бібліотека: На гостинах у Галини

Гостини у тісному колі бібліотечної родини.

Крізь несподівані березневі віхоли й відземки лине до нас сонячна весна, бентежить душу світлими сподіваннями. В отій природній мінливості, у змаганні холоду й тепла, похмурості та ясності сьогодення дивовижною була зустріч колег-бібліотекарів «На гостинах у Галини», які Галина Павлівна щороку влаштовує для тих, кого любить!

Пісні, гумор, інсценівки за участю юних користувачів, презентації, і, звичайно, квіти та подарунки! Все було на святі. А ще спогади, веселі і щемливі. Кожній жінці вручили також пам’ятку - 9 постулатів – правил особливої поведінки, що допоможе оволодіти мистецтвом бути справжньою жінкою.

Веселий майстер-клас по вгадуванню жіночих думок навесні. Хочете знати ці думки? Ось деякі з них:

1: Мрію старіти до 25-ти, а далі за бажанням. 2: Мрію, щоб вже, нарешті, винайшли надміцні колготки, а то скільки можна. 3: Мрію, щоб зайву вагу, як файли в комп'ютері, можна було видалити в корзину або скопіювати туди, де є вільне місце. 4:Хочу, щоб у чоловіка щоразу в голові звучали пісні Олександра Пономарьова, до тих пір, поки він не купить мені нову сукню.5: І макіяж вранці щоб з'являвся зусиллям думки, а не зусиллям волі.6: Мрію, щоб чоловіки помічали мою нову зачіску до фрази: «Ти нічого не помічаєш?».7: Мрію, щоб пробника з жіночого журналу вистачало тижнів на два. 8: Мрію бути найкрасивішою! Навіть у костюмі на Helloween, та ще багато-багато інших думок і мрій.

А вікторина-конкурс «Найрозумніша» додала ще більше веселого настрою.От, скажімо, як би Ви відповіли на таке запитання: У казці „Ріпка” останньою на допомогу прийшла:а) швидка допомога;б) пожежна служба; в) міліція, або Ваш варіант?...

Святкова весняна зустріч була легкою і невимушеною, близька душі самій господині і її гостям. Наповнена спогадами, розмовами про нашу роботу, її значимість, особливість. А також про рідних, про сім´ю, добрі стосунки між чоловіком і дружиною, про добро. Тому часто монолог переходив у діалог. Про цікаві історії в діалозі (про книги, читачів, бібліотеку та інше) говорили усі бажаючі. Говорили захоплено, натхненно, словом, спілкувалися, як на гостинах з добрими друзями: 1.Про історії із життя і роботу в бібліотеці. 2.Побажання молодим, як підкорити цю нелегку бібліотечну роботу. 3. Що для кожного є бібліотека, бібліотечна робота. 4.Як книга міняє людину. 5.Про незвичайні історії в роботі бібліотеки. 6. Про традиції у бібліотеці.(Шевченківські дні, Книжчині іменини, Передноворічні зустрічі, та багато інших).7. Про найбільше досягнення у житті. 8.Про найбільшу цінність в людях. 9. Про найцінніший спогад з бібліотечного життя і не тільки. Та ще багато інших.

Всі прийшли до висновку, що все добре, що ми робимо один одному, рано чи пізно повернеться до нас бумерангом. І коли дивилися фото-презентацію із сімейних альбомів, і коли дивилися фото-презентацію про наших синів і чоловіків, які бережуть нас і наш спокій, - від емоцій і хвилювань сльози мимоволі наверталися на очі. Вова Климук, член клубу «Довіра», завітав на гостини разом з матусею, зворушив усіх виконанням Гімну України, який маленький хлопчик як сюрприз-подарунок заспівав на гостинах.

Звісно, знати і любити історію своєї любимої держави – це наш обов´язок, право і насолода. Як от на гостинах у бібліотеці. Нам потрібно підтримувати один одного, особливо тих, хто найбільш причетний до того, що уже відбулось, що відбувається. Потрібно згадувати, потрібно говорити, і потрібно радіти, коли все добре.