Герої не вмирають!

Майдан ридав. А сотня в небо йшла,

Один за одним, наче янголята.

Тут, на землі прощались матері,

А в небі зустрічала Божа Мати.

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,

Земля змішалась з кров’ю і сльозами.

Ридали всі і рідні і чужі,

І кров текла із серця, наче з рани.

Летіли тихо, хоч земля тряслась.

Хоч небо поливало їх сльозами.

Лиш ангел колискову їм співав

На тій дорозі, що веде до Мами.

Летіли тихо, хоч майдан рида.

Як ті пташки летіли в небо раннє.

Востаннє хтось дитину цілував,

І сам не вірив. Що це все востаннє.

Боліли рани та вже не болить,

                                                Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло.

                                       Один за одним шикувались в ряд,

                                  Героїв сотня в небо полетіла.

                                                           Світлана Яценко

   Сьогодні, 20 лютого відзначаємо сумну дату - День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої  невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

   Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

   До уваги користувачів у районній бібліотеці організовано книжково-ілюстративну виставку "У нашій пам'яті вони назавжди залишились", ведеться тематична тека "Герої Небесної Сотні" та виділена рубрика по даній темі в СКС, де всі бажаючі зможуть ознайомитись з матеріалами, згадати ті страшні події 2014 року.

Слава Україні! Героям Слава!

ОГОЛОШЕННЯ!

До Дня виведення військ з Афганістану

 15 лютого... Ця дата зіткана з багатьох кольорів. ЧЕРВОНОГО - кольору крові, яка багряними пелюстками спадала на розпечений жовтий пісок, просочувалася крізь білі бинти і волала: "ЖИТИ!". ЧОРНОГО, бо недарма з'явились у солдатському лексиконі "Чорні гори", "Чорний тюльпан" і воістину страшно було горе батьків, котрі отримали сина в цинковій домовині, і смуток той чорний навічно вже поселився в їхніх душах. І безутішно БІЛОГО, коли враз посивіли голови матерів, дружин і молодих ветеранів. Та має ця дата і радісні відтінки - бо саме в цей день, 15 лютого, в День Стрітення, останній солдат покинув чужу афганську землю і зустрівся з рідними на своїй землі.

Тому, саме в день пам'яті та скорботи, у Маневицькій бібліотеці пройшла година-вшанування "Болить душа, серце пам'ятає...", присвячена тим воїнам, які змогли повернутися живими, та тим, які навічно залишаться у нашій пам'яті.
Представники влади, Андрій Бурак - перший заступник голови райдержадміністрації, Анатолій Мельник - голова районної ради та Олександр Гаврилюк - голова селишної ради вручили грамоти та подяки воїнам-афганцям, привітали їх зі святом та побажали міцного здоров'я, сімейного затишку, благополуччя та мирного неба на Вкраїні.
 Галина Хмеляр - волонтер, вручила нагороди ветеранам Афганістану та учасникам АТО від Спілки Матері Миру.

Листаючи сторінки життя воїнів-афганців, молоді хлопці, учні 11-А класу НВК "ЗОШ №2-гімназія", зачитали декілька спогадів їз життя наших героїв.







Протягом усього заходу музичний супровід та пісні-спогади дарували Валерій Рокочук, Віктор Карпович, Борис Сачук.

Й величний гімн великої держави

Гриміти буде по усьому світу.

Тобі, Вкраїно, слава, слава, слава!

Слава Вам, вкраїнські вірні діти!