Міжнародний день незрячих

 

13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї - відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для людей з порушенням зору. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як День незрячих.

До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для незрячих дітей під назвою «Майстерня трудящих незрячих».

Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги. Шрифт був пересувний, і це допомагало дітям робити набір потрібного тексту.

У 1829 році француз Луї Брайль - вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту (так званий шрифт Брайля), що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу. В основі шрифту Брайля лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок.

У районній бібліотеці усі бажаючі можуть ознайомитися із книгами шрифту Брайля.

День української писемності та мови !

      9 листопада - День української писемності та мови . Це свято в Україні щорічно відзначають починаючи з 1997 року після підписання Указу Президентом України . Тому зі святом усіх вас, шанувальники рідного слова!

     Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 століть до нашої ери. Спочатку, як відомо, це була гілочка пальми - знак миру. Потім - схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті - ієрогліфи. Прямим же попередником слов'янської мови - є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян - братами Кирилом і Мефодієм. 

     Працівниками бібліотеки був проведений мовознавчий брейн - ринг "Яке то щастя мати мову, якою створено Кобзар". Учні 11 - В класу НВК "Маневицької ЗОШ I - III ступенів № 2 -  гімназія" , які брали участь у конкурсах  і довели, що вивчають українську мову, плекають її та продовжують цікавитися різноманітними фактами, пов'язаними з нею. Мандруючи країною "Українська мова", учасники позмагалися своїми силами у таких конкурсах, як переклад, продовження прислів'їв та приказок, відгадали чимало цікавих загадок та просто повеселилися. Так, як перемогла дружба, всі залишилися задоволеними та щасливими. 

165 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького (1855 – 1940)

 

Дмитро Яворницький – видатний український історик, етнограф, археолог, відомий завдяки дослідженню Запорозької Січі.

   Любов до козацтва зародилась у Дмитра Івановича з дитинства – вечорами родина збиралась біля книги.Початкову освіту Д. Яворницький здобув у рідному селі, а у 1867 р. почав навчатися в Харківському повітовому училищі, куди він потрапив завдяки товаришуванню з сином власника економії в Сонцівці. 1874 року Дмитро Яворницький, за сімейною традицією, вступив до духовної семінарії, але через три роки покинув навчання. 1877 р. вступив до історико-філологічного факультету Харківського університету. Під час навчання в університеті Дмитро остаточно визначився з напрямком своїх подальших досліджень і вже на другому курсі почав працювати над дослідженням «Виникнення та устрій Запорозького коша».

    Своєю працею він довів, що українська історія надзвичайно багата, а український народ має давнє коріння.

    У районній бібліотеці для дорослих ви можете ознайомитися з такими його книгами.

    Яворницький Д. До історії степової України / Д. Яворницький. –  Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 444 с.

    Яворницький Д. За чужий гріх : роман, повість, малюнки з життя / Д. Яворницький. –  Дніпропетровськ : Січ, 2006. – 600 с.