27 січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї народився Павло Платонович ЧУБИНСЬКИЙ - етнограф, фольклорист, поет, журналіст, історик, мовознавець, юрист, соціолог, громадський діяч і організатор науки, автор Державного Гімну України. Ще змалку почав захоплюватись географією, мріяв про далекі подорожі. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна».
Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року
в Перемишлі як завершальний номер
концерту, присвяченому Тарасові Шевченку.
Є люди, яких Бог посилає на Землю, щоб своїм сяйвом
освітити дорогу іншим, щоб залишити сутність, до якої постійно звертаються у
різні епохи цілі покоління, шукаючи момент національної істини.
Немає коментарів:
Дописати коментар