Вишиванка – символ України, дзеркало народної душі

Бережи українське – носи вишиванку

/Ліна Костенко/

   Українська вишиванка – це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію... Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні.

   У третій четвер травня в Україні відзначають досить молоде свято – День вишиванки. Свято з'явилося у Чернівцях і з 2010 року зажило всенародної любові та популярності. Наші предки залишили нам у спадок величезний скарб. І ми зобов'язані не тільки не втратити цей скарб, а й примножити його та передати у спадок нашим нащадкам. Народна вишивка – це труд і талант багатьох поколінь. Цей вид мистецтва виник дуже давно – корені його сягають у глибину віків.

   Зараз особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій, і як радісно усвідомлювати. що вони сьогодні оновлюються. Оживають, і мабуть, чим більше ми будемо їх знати і цінувати, тим більше життя наше буде духовно багатшим.

     Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

У нашій книгозбірні чималий вибір книг по даній темі, всім бажаючим пропонуємо ознайомитися :

Антонова Є. І. На весілля з рушниками. Традиції і сучасність / Є. І. Антонова. – Донецьк : Донбас, 2011. – 144 с.

У цій книзі автор розповідає про традиції і звичаї українського народу в минулому та сьогоденні. Вечорниці, ворожіння, вінок, дівочий посаг, передвесільний період, весілля, сучасна весільна випічка – всі ці питання висвітлено в даному виданні. Приділено увагу і вишитому рушнику як життєвому символу українців. Детально описано весільний рушник: технологія виконання, декорування та символіка.

Гасюк О. О. Художнє вишивання : альбом /  О. О. Гасюк, М. Г.    Степан. –  Київ: Вища школа,1983. – 247 с.

В альбомі дано короткий історичний огляд розвитку мистецтва вишивання в Україні, розкрито мотиви українського народного орнаменту. Описано різні види мережки, швів, методи вишивання, наведено зразки вишивок для оздоблення виробів і приклади деяких характерних виробів, прикрашених художньою вишивкою та аплікацією.

Для учнів художньо-промислових училищ. Буде корисний працівникам художніх промислів і всім, кого цікавить вишивка.

Віктор Давидюк. Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні. – Луцьк: Інститут культурної антропології,     2005. – 44 с. : іл.

Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.

Джигурда -Литвенець Є. М. Ручне вишивання і нанизування. Київ : Вища школа, 2004. – С. 335 с.

Наведені стилю історико-художні відомості про ручне вишивання і назування, орнаментику, кольорові поєднання й композиційні вирішення. Розглянуто потрібні матеріали, інструменти й пристосування, послідовно викладено технічні прийоми вишивальних швів і способів нанизування.     

Наведено характерні узори.

Знаки 155 стародавніх українських вишивок  / Упоряд. Т. Островська. – Київ : Соняшник, 1992. – 71 с.

Перед вами книжка, яку уклали діти й дорослі, котрі на все життя закохалися в народне мистецтво вишивки. Ми - кияни, і гурток наш зветься "Веретено". Перезнімаючи узори зі старих речей, часом зовсім благеньких, і переносячи їх на свої сорочки, фартушки, рушники, ми схотіли поділитися цим багатством з усіма тими, хто цікавиться народним мистецтвом.

Ви, певне, помітите своєрідність підбору та чергування візерунків. Вони укладені так, аби була змога побачити передовсім однокореневість, спорідненість символіки цілої України, єдність світосприйняття, що втілилася у магічних узорах-оберегах. Символіка Води, Сонця, Землі переважає у вишивках гуцулів і слобожан, волинян і буковинців, бойків і подолян. Бо для нашого народу з нащада світу ці поняття були святі. Через цю просту, а водночас геніальну систему знаків - квадратиків,хрестиків," вужиків" -розкривається ставлення українця до таких філософських категорій, як Всесвіт, життя на Землі, народження, смерть, осмислення свого місця та покликання.

До найголовнішої, найпоширенішої символіки подаємо короткі пояснення - це наше прочитання та розуміння орнаменту, що відкрилося внаслідок копіткої дослідницької роботи. Адже для того, щоб читати народні візерунки-символи, не досить уміти вишивати чи писати писанки, - для цього потрібні знання з історії, філософії, фольклору та етнографії.

Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки / Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 2008. - 464 с. : іл.

Книга-альбом повно і всебічно висвітлює основні етапи розвитку української вишивки від часів її зародження до сьогодення, розкриває роль і місце цього виду декоративного мистецтва в оформленні одягу, житла, у використанні в храмових інтер’єрах, під час різноманітних свят і народних обрядів. У виданні широко представлено унікальні зразки вишивок, виконаних за малюнками Тараса Шевченка, Василя Кричевського, Іанни Собачко-Шостак, представників авангарду початку XX століття, а також сучасних      народних і професійних майстрів.

Косміна О. Традиційне вбрання українців / О. Косміна. – Київ : Балтія-друк. 2008. – 160 с. : іл.

Це перше науково-популярне видання, що розкриває поетичний образ українських строїв лісостепового регіону в усьому їх варіативному розмаїтті. Український національний одяг є яскравим, візуально фіксованим проявом самобутності нашої культури і становить один з найбільш рухомих ї видів. Сучасному читачеві буде цікаво дізнатися, що носили наші бабусі й дідусі, яких канонів краси вони дотримувалися. Ілюстративна добірка видання представлятиме традиційні комплекси, деталі вбрання та аксесуари автентичного одягу Лісостепу з приватних і музейних колекцій України. Книга містить інформацію історико-етнографічного та краєзнавчого характеру; зокрема, особливу увагу буде зосереджено на художніх особливостях і символічному наповненні елементів народного строю. Текст видання супроводжує словничок термінів, що відображають реалії народного побуту початку ХХ ст., широко вживані свого часу, проте сьогодні, на жаль, відомі лише вузькому колу фахівців.Укладачем і автором проекту "Традиційне вбрання українців" є відомий етнолог Оксана Юліївна Косміна.

Косміна О. Українське народне вбрання / О. Косміна. – Харків : Балтія-друк. 2017. – 63 с.

Видання знайомить читача з оригінальними зразками традиційного вбрання українців кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя, що зберігаються в музеях Києва, Харкова, Львова, Чернігова, Вінниці, Запоріжжя, Переяслава-Хмельницького і приватних колекціях. Альбом містить інформацію прорегіональні особливості українських строїв, змінює сталі стереотипи, демонструючи український національний одяг в усьому багатстві і розмаїтті.

Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками  Т. Лукашенко. – Харків : Віват, 2015. – 224 с.

Наші прадіди-слов'яни здавна виготовляли обереги, бо добре знали про їхню дивовижну магічну силу. Нерідко за обереги правили символічні тварини, такі як їжак, зозуля, ведмідь, а також рослини на кшталт звіробою та папороті. Із плином часу нічого не змінилося - ми, як і раніше, шукаємо захисту у надприродних сил, хіба що форма оберегів трохи зазнала змін. Які обереги сьогодні є незамінними в побуті сучасного українця? Як зробити власноруч оберіг для себе та близьких? Чи справді вишиванка є не просто елементом одягу, але й сильним засобом захисту від негативного впливу? Відповіді ви знайдете на сторінках цієї книжки, що стане вашим власним оберегом на шляху до щастя, гармонії й родинного затишку.

Стельмащук Г. Давнє вбрання на Волині: етнографічно-мистецтвознавче дослідження /     Г. Стельмущук. – Луцьк : Волинська обласна друкарня. 2006. – 280 с.

Ця монографія – особлива у науковому доробку відомої дослідниці українського традиційної о строю і мистецтвознавця, доктора мистецтвознавства Галини Стельмащук. Ця книга присвячена історичному і народному вбранню Волині, рідного краю авторки. Попри наукову структуру праці, попри насиченість її інформацією археологічного, документально-історичного і експедиційного походження прориваються нотки емоційних переживань і захоплення дослідниці матеріалом дослідження.



Українська вишивка :  альбом / авт. тексту і упоряд.Т. Кара-Васильева. – Київ : Мистецтво, 1993. – 264 с.

У багато ілюстрованому виданні, побудованому на матеріалах музейних колекцій України, вперше так повно і широко висвітлено історію розвитку української вишивкию В альбомі показано також роль і місце вишивки в оформленні народного одягу та житла.

Український народний орнамент. Вишивки, тканини, писанки. Зібрала Ольга Петрівна Косач-Драгманова (Олена Пчілка) Вип. VIII. – Ковель : Ковельська міська друкарня, 2010. – 36 с. : іл.

Готуючи репринтне відтворення першого видання 1876 року, упорядники зустрілися з певними труднощами: адже в жодному музеї і в жодній бібліотеці України немає повного Альбома, тому у його відтворенні Волинському краєзнавчому музеєві сприяли Музей етнографії і художнього промислу Інституту народознавства НАН України, м.Львів (директор Роман Чмелик), Музей українського народного декоративного мистецтва, м.Київ (директор Адріана В’ялець), професор, доктор історичних наук Володимир Александрович (м.Львів).

Альбом О. Косач «Украинскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки» вийшов друком у Києві в друкарні С.В.Кульженка. Цим виданням було покладено початок вивченню української орнаментики. Широта охоплення матеріалу, кваліфікованість, ґрунтовність викладу, сумлінність і фаховість у коментуванні дбайливо зібраних зразків узорів та запропонована схема їх розгляду й аналізу сприяли визнанню новаторського характеру дослідження, здійсненого в Україні вперше.

Особливістю видання є те, що усі орнаменти – волинські й зібрані вони в одному Новоград-Волинському повіті (у Новограді-Волинському у 1868-1879 роках жила сім’я Косачів).

Українські народні узори. Зібрала Ольга-Косач-Кривинюк. Вип. ІІ зі змінами й доповненнями. – Ковель : Ковельська міська друкарня, 2009. –    20 с. : іл.

У виданні зібрано етнографічно-вишивальний спадок цієї родини, і з копіями яких можна завжди ознайомитись в бібліотеці. Це, зокрема, роздруковані фото схем з першоджерел - альбомів: "Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки" О.П.Косачева, Киев, 1876; "Українські узори: зібрала Олена Пчілка", Новоград-Волинський, 2007;  "Українські народні узори. Зібрала Ольга Косач-Кривинюк", Ковель, 2009.

      
      
 Чумарна М. Вишивання долі. Символіка і техніка шиття / Марія Чумарна. – Львів : Апріорі, 2015. – 88 с. : іл.

Вишивання долі» –  це розвідка про потаємні коди української орнаментальної символіки, яка поглиблює тему космічного буття людини в потоках світлоносних енергій матеріального світу, частково розкриту Марією Чумарною у книзі «Код української вишивки». Вона в новому ракурсі розкриває можливості впливу людини на долю, на здоров’я власного тіла, благополуччя сім’ї і роду через повернення до джерел духовного знання наших предків. Особливістю нової книжки є те, що вона наближена до потреб тих, хто практично займається відновленням зразків стародавньої вишивки, хто шукає нових «старих» ідей у творені власного одягу. Тут подано 56 видів техніки шитва, розклади узорів, які підготувала і систематизувала майстер художньої вишивки Віра Чипурко. Книга рекомендована найширшому колу шанувальників українського народного мистецтва.