75 років від дня народження Василя Гея.

Мій вірш - не спів, не звук сумної ліри,
Не тихий плач у мить самотини,
А рятівна жарина віри
У час безвір'я темний і смутний.

Сьогодні у нашій бібліотеці відбувся захід "Щоб у слові не вигас вогонь", який був присвячений до 75 річниці від дня народження волинського письменника, поета, прозаїка і публіциста, заслуженого діяча мистецтв України - Василя Степановича Гея.

Це людина, яка оголеним нервом відчувала біль матері-землі, яка направду розуміла мову джерела, вітру й пташини, яка жила у Слові - нелукавому, палкому, художньо-довершеному, чистому, як мамина сльоза.
Наполеглива, професійна праця над словом, активна громадська діяльність, пов'язана з популяризацією слова і книги, твердженням української мови, постійна турбота про молоді літературні таланти - така життєва доля волинського письменника.
Зростаючи в сільській родині, пізнавши хліборобську працю, він зачерпнув не одну пригорщу з рідних поліських джерел, а відтак і снаги для творчості, яка народилася не лише з потреби виповісти душевні почування, але й з необхідності мовити про побачене та пережите.

Тематика його творчості є різноманітною. Від рідної домівки, лагідних материнськи рук, до грізного минулого рідного краю, та боротьби Української повстанської армії за свободу й незалежність України.
Василь Гей був великим поетом сучасності. Людиною нелукавою, світлою. Його любов до України була щирою, не паперовою, не кишеньковою, а такою, що проростала із серця.

Присутні, учні 11-Б класу НВК "ЗОШ I-III ступенів №2 гімназія", на заході познайомилися із біографією волинського письменника, його творчістю та відзнаками. Подивилися уривок з телепередачі "Тема дня", в якому його друг та колега по перу Ніна Горик, зі сльозами на очах, розповіла про літературні здобутки Василя Гея та все те, що він зробив для нашого волинського краю.

 І на завершення, провели огляд по книжкових виданнях, які є в наявності у нашій бібліотеці.