Маневицька публічна бібліотека

В перші дні березня українці в Україні та в усьому світі з сердечним піднесенням приходять до пам’ятних місць пов’язаних з життям і творчістю Т. Шевченка, а також із незмінною любов’ю звертаються до літературно - мистецької спадщини великого сина України. 

Духовну неповторність, волелюбний пафос поетичного і прозового Слова Великого Кобзаря в наш час - у ХХІ ст. в незалежній Україні, український народ має можливістть актуалізувати з особливою силою. 

Зустріч з членами Маневицького УТОСу, яку провели працівники ЦРБ стала ще одним свідченням данини пам’яті Тарасу Шевченку.

         

"Нерозривний всетворящий звязок: Тарас Шевченко та український народ. І святий обовязок кожного українця дбати про те, щоб цей зв"язок міцнів, щоб нові покоління приходили до Тарасового Слова, а значить - і до невичерпної "Шевченкової Криниці"".

                                                   (Леонід Андрієвський)

 

Смиренний Іларіон, з Ласки Божої Митрополит Української греко-православної церкви в Канаді, до всього Преосвященного Єпископату, до всього Всечесного Духовенства, Преподобного Монашества та до всіх боголюбивих вірних звертається словами Шевченка:
Навчайтесь
Путями добрими ходить,
Святого Господа любить,
І брата милувать!
Так кличе до нас зо своєї високої могили над Дніпром наш найбільший письменник, наш найбільше люблений геніяльний поет - Тарас Шевченко, так кличе він до всього українського народу, до всього світу!
Ніхто так тяжко не страждав усе своє життя, як страждав Тарас Шевченко. Майже половину свого життя він перебував на нелюдській панщині, а пізніше - десять літ страждав на засланні... Але тяжкі оці муки ніколи не вбивали його високого духа, і він ніколи не спинявся в своїй праці для Господа і українського народу.
                                                                                   (Іван Дзюба)

 

 

 Члени громадської організації товариства незрячих охоче декламували улюблені поезії Шевченка. Аудиторії представлені різні виданнями "Кобзаря", в тому числі ювілейні видання до 200-річчя Шевченка та "Кобзар" польською мовою.

Шевченко розмовляє з нами. Так, він розмовляє з нами не лише своєю поезією, а й кожним словом, що дійшло до нас від нього. Навіть коли це листи до друзів або до самого себе. Так, листи до самого себе - бо хіба не є ними щоденникові нотатки великих людей? До себе - і до нащадків. Не інакше.

Завершивсвя захід колективним читанням 
Шевченкового "Заповіту".