"Все життя - один політ"

 

"Час - це те, з чого беруться роки. Роки - це те, з чого береться вічність..."

Під такою назвою пройшов в районній бібліотеці вечір-елегія до дня виводу військ з Афганістану.

Плаче свічка, плаче небо, плачуть люди

І від болю рветься серце на куски.

Серед нас живих не буде їх, не буде

Вічна пам’ять Вам, герої-земляки...

Увазі гостей була представлена книжково-ілюстративна виставка "Священна пам’ять! Світла сповідь" та підбірка видань Василя Слапчука. 

15 лютого - день виводу військ з Афганістану. В переломний і непростий час пам’ять стає на чати й скликає нас. Переповнені любов’ю і ніжністю, з вдячним серцем і хвилюванням чекаємо Вас щороку, шановні ветерани. 

  Безглузда неоголошена війна, солдатські окопи, воронки від снарядів, пошматовані тіла і душі - ці шрами війни не заліковуються з роками. Подвиг героїв передається із покоління в покоління і житиме в людській пам’яті вічно. Якою ж пекучою є солдатська пам’ять... Ви, солдати війни, пам’ятаєте і гіркоту перших поразок, і радість перемог, і біль тяжких втрат.

 

Повідаємо про нині сущих "афганців", подивимося Вашими очима, поділимося думками ваших побратимів. Важко уявити, скільки терпіння, мужності та мудрості знадобилося цим хлопцям, аби після життєвого зламу, не залікувавши "свій оголений нерв", просто жити, жити і сприймати сьогодення...

      Український письменник, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Василь Слапчук - безкомпромісний поет-громадянин, бойовий товариш, Ваш побратим, мудрий співрозмовник з витонченим відчуттям світу, невиправний життєлюб. "Це єдине ім’я письменника волинянина, чия творчість невід’ємна складова сучасної літератури, яка має нe регіональний, а всеукраїнський та міжнародний резонанс"        (Віктор Вербич)                  

  Шлях Слапчука - шлях воїна. Він не вибирав дороги, вона його обрала. Знає, що стежка його життя не просто існує, вона його веде... 

"Я - українець, ти - українець.

І це чи не єдине, чого ми не годні одне одному пробачити", - говорить поет. 

"Його вірші - як оголені нерви", - окреслила відома волинська письменниця Надія Гуменюк його творчість. Регалій, здобутків, духовного потенціалу в нашого краянина багато, а поміж ними найважливіший один - з його ім’ям асоціюється всеобіймаюче і аж ніяк не регіональне поняття Волинь. 

Саме такі уроки героїзму нам треба затямити всім, бо і з теперішньої війни повернуться хлопці з оголеними нервами і рваними душами. Зробімо все можливе і неможливе, аби в них не було жахливого відчуття синдрому війни. Ми не маємо права зрадити Пам’ять тих, хто пролив свою кров за нас, хто віддав і віддає життя за Вітчизну, хто свято і гідно служить і донині Україні.