По приїзду з зони АТО завітав у бібліотеку.

Гордися серцем: "Слава Україні!" 

"Героям слава!" -  журиться душа...

                                            (В.Лисюк)

    Зона Ато... Здригається серце, плаче невимовним болем душа, в уяві постають жахливі картини війни. "Там зовсім не страшно... Страх і біль приходять лише тоді, коли падає мертвим твій побратим..." - говорить, тамуючи подих, доброволець, якому випало 10 днів відпустки.

    Ростислав Смусь - боєць 1 батальйону 3-ї роти 93 Харківської бригади, віднедавна боєць батальйону спеціального призначення "Кіборг". Перші тижні серпня на Яворівському полігоні готувався разом з іншими бути сапером в розвідувальній роті. І ось уже Маріуполь: оборонні укріплення, мінування підходів. А далі Дніпропетровська область, де базується 93 Харківська частина.

    Перше бойове завдання і підрив на фугасі. Все як одна мить. Не відлежався в госпіталі ("поламані ребра - це ж не поранення",- жартує.) 

    З розвідки добровольцем пішов у 3-ю роту 1 батальйону 93 Харківської бригади, яка направлялась в Донецьк. З 28 жовтня  - під обстрілами і щоденною небезпекою поблизу Донецького аеропорту, куди неможливо було заїхати. 8 листопада - на вишці в одній з гарячих точок - аеропорту. 

    Не чекали хлопці ротації, бо навіть продукти і боєприпаси доставити тяжко. Свист куль, дим і холод. Ранок 16 листопада - день народження,  і як подарунок - зрання вибухи, і накриття градами... 

     "Таких "салютів" в мою честь ще не було," - посміхається Ростислав. 

     "З 1 по 11 грудня - я вдома. Не віриться... Зустріч з рідними, друзями. Загубився відлік часу. Зовсім інші емоції, враження, усвідомлення сутності життя, критеріїв, підходів". 

     "Я повертаюсь туди де мене чекають. А як інакше..."                   Коротка мить зустрічі в стінах районної бібліотеки... Вона незабутня. Запах бою від державного прапора, який постійно з ним, уламками осколків від бронетехніки, два кільця від гранати... Кожне слово, жест, погляд, спогади переносять нас під Донецьк. 

                                                      

   Шеврони на формі Ростислава Смуся.

   Гордість і щем душі вириваються водночас. Хай Бог береже Вас, наші охоронці, наші захисники, наші Герої. 

Нам випала приємна місія передати плетені власноруч обереги, які підготували хлопцям учні 6-Б класу ЗОШ №1 смт. Маневичі та щирі дитячі листи з малюнками солдатам від четвертокласників цієї ж школи, наповнені любов’ю і теплом. Скромним подарунком, проте таким необхідним став для бійця теплий камуфляжний костюм, придбаний за кошти з благодійного марафону, що відбувся в Маневичах 30 листопада. Адресну грошову допомогу з цих же коштів отримали на лікування наші земляки, яким необхідна негайна допомога і підтримка: Федір Забедюк з Майдан-Липного та Іван Турчик із Загорівки. 

Дякуємо усім небайдужим!

Слава Героям!