Сьогодні вся Україна відзначає 100-річчя Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, етика та літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України…
Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX
століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних
осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за
кордоном і, що головніше – акцентований поетичною манерою вислову
людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів.
Письменник Олесь Гончар народився в незалежній Україні 3 квітня 1918 року. Власне, він фактично був її ровесником. Дитячі роки його
припали на добу українського національного відродження, юнацтво – на час, коли
те відродження стало розстріляним. Юність – фронт, полон, знову фронт. Йому дуже пощастило: він повернувся додому живим і не зламаним духовно, а лише привченим системою ховати свої
справжні думки.
Але... Волею долі у Гончарові вибухнув справжній письменницький талант. Наявність такого таланту
визнавали навіть найприскіпливіші критики. Літературознавець Іван Кошелівець зауважував, що цей талант міг проявити себе лише в описаннях якихось дрібних
епізодів, особистих переживань героїв, замальовках природи чи батальних сценах.
Олесь Гончар почав свій
ліричний епос про нову людину XX століття романом, де мотив самопожертви мав
якнайширше звучання: життя і смерть в ім'я добра всього людства. Письменник
після "Прапороносців", "Перекопу", "Людини і
зброї" перейшов до творів "Тронка", "Циклоп",
"Бригантина", "Берег любові", "Собор", в яких відбито не менш
героїчне начало, ніж у попередніх творах. Вони є закономірним розширенням
основоположної ідеї "Прапороносців".
У кожному творі Олеся
Гончара можна знайти поєднання трагічного і людяного. І хоч він зображує
взаємодію життя і смерті, немає в ньому жодної ноти приреченості. Його
філософія людяності заклична і світла. Вона віщує перемогу добра і щастя.
Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про головні досягнення й суперечності XXІ століття, про головні етапи в житті українського народу, про магістраль нової історії.
З нагоди 100-річного ювілею в районній бібліотеці організовано тематичну розкладку "Людина, яка змогла стати вільною", на якій висвітлено всі твори, які є у нашій книгозбірні, підготовлено попереджувальну довідку "Титан нелюдської сили". Запрошуємо ознайомитися з даними матеріалами всіх бажаючих!
Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про головні досягнення й суперечності XXІ століття, про головні етапи в житті українського народу, про магістраль нової історії.
З нагоди 100-річного ювілею в районній бібліотеці організовано тематичну розкладку "Людина, яка змогла стати вільною", на якій висвітлено всі твори, які є у нашій книгозбірні, підготовлено попереджувальну довідку "Титан нелюдської сили". Запрошуємо ознайомитися з даними матеріалами всіх бажаючих!
Немає коментарів:
Дописати коментар