Мовознавча вікторина "Подорож океаном рідної мови"(до Дня української писемності та мови)

 

Кажуть, що чужу мову можна опанувати за порівняно короткий проміжок часу, а рідну треба вивчати ціле життя. Чужа мова для людини є знаряддям пізнання культури іншого народу, а рідна-генетичний код нації, засіб її самовиявлення в світі, спосіб збереження національної тотожності.

Сьогодні з нагоди Дня писемності та мови завітали учні 10-Б класу Маневицького ліцею №2, на чолі з класним керівником Світланою Сопронюк, щоб послухати важливу інформацію про те, що відбувалося з українською мовою від початку її існування та як вона формувалася в ту, якою ми послуговуємося тепер. Відповідали активно на запитання мовознавчої вікторини «Наша мова калинова».  Перегляд відеосюжету «Що таке українська мова» допоміг більше дізнатися про формування української мови, її розвиток, про те, як попри всі заборони, вона не зникла, а й поширилася далеко за межі Європи.

Отож захищаймо, вивчаймо, популяризуймо українську мову та пишаймося нею.

День української писемності та мови

 Цьогоріч Україна вперше відзначатиме День української писемності та мови 27 жовтня, перенесення дати якого пов'язане з переходом на новоюліанський календар.

Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю. Чи не кожне українське слово - це закодована пам'ять минулих тисячоліть.

За час свого існування українська мова пережила не менше пів тисячі циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону. Але вона вистояла! Тому плекайте й бережіть її, бо мова - це код нації.

Мова кожного народу

неповторна і – своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові

і потоки гомонять;

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

колосисту – на віки –

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

Також в нашій книгозбірні організована книжкова виставка "Цією мовою молюсь, цією мовою співаю".

Приходьте, ознайомлюйтесь, читайте!

Зустріч із Євгеном Хотимчуком

 У затишній, теплій атмосфері відбулася зустріч з українським письменником, Заслуженим журналістом України, шеф-редактором всеукраїнської газети «Вісник і К» Євгеном Хотимчуком у Маневицькій книгозбірні.

Віч-на-віч з письменником велися розмови про творчість, про його життєвий шлях, обговорення різних тем та питань.

Нашим читачам Євген Якович відомий як автор книг: «Батькова хата», «Суд», «Спокута», «Іду до тебе», «Калиновий щем», «Байструк», «Женила сина Катерина», «Слово гаряче та щире», «Коли дуби плачуть», «Прощання», Дядько", "Лід на пательні" та інших. А сьогодні Євген Хотимчук презентував свою нову книгу "Доля матері". Письменник зазначив, що це вже 16 книжка, яка є доповненням видання "Рідна мати моя". Ця книга зігріє душу кожного, хто її читатиме. Сюди увійшли повість «Вивезенці», нові новели про матір, оповідання про простих сільських людей. Найголовніша цінність книжки – всі історії взяті з життя, у них море правди і щирості. Євген Якович поділився своїми спогадами про маму, про своє дитинство та розповів багато цікавих історій. Особливо вразили новели про маму «Три головки часнику», яка звучала з вуст самого автора та "Яблуневий цвіт", яку прочитала вихованка літературної студії "Первоцвіт" Софія Сидорук.

Щире слово Євгена Хотимчука нікого не залишило байдужим, тож було багато бажаючих придбати книгу з автографом. Також лунали теплі побажання та слова вдячності автору від читачів. Та найголовніше, що книга "Доля матері" тепер буде у кожній бібліотеці громади. Такий щедрий дарунок, а це 18 книг, зробив Євген Якович по завершенню заходу, за що ми щиро вдячні.