Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках для людей похилого віку.
Генеральна Асамблея ООН в 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку», закликавши їх здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги, як волонтерів.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух.
У районній бібліотеці відбувся бібліографічний огляд літератури «Їхня зброя – добро і милосердя» з нагоди Міжнароодного дня Волонтера. Користувачі дізналися про історію виникнення волонтерства, волонтерський рух у країнах Європи та Україні. Також ознайомилися із такими книгами, як:
Волонтери. Мобілізація добра : збірка / укл. і передм. І. Карпи. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 256 с.
Ця книга – про звичайних людей поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла. Строкатий килим із віршів, есеїв і щемливих оповідань найкращих українських авторів змусить задуматися над цим феноменальним явищем та, мабуть (хто знає), зважитися на власний крок.
Збірка складається з віршів, оповідань, есеїв від десяти українських авторів, що змушують замислитись над феноменом волонтерства в Україні.
Макеєв В. 100 днів полону, або Позивний «911» / В. Макеєв. – Харків : Фоліо, 2016. – 192 с.
Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів.
Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і… написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно.
Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні.
Позняк-Хоменко Н. Волонтери: сила небайдужих / Н. Позняк-Хоменко. – Тернопіль : Джура, 2020. – 147 с.
До книги увійшло 25 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.
Героями книги стали: відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го року; голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках; засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега; артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула; підприємці з Володимира-Волинського та Сарн Костянтин Зінкевич та Сергій Лаврущенко, які з колегами взяли опіку над військовими частинами і за короткий час поремонтували значну частину військової техніки; письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя та Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії; Іванна Поровська та Тамара Горіха Зерня (авторка роману «Доця»), які одного разу вирішили, що всі їхні особисті заощадження мають піти на допомогу іншим, бо, якщо не буде країни, то й гроші не допоможуть; Наталя Герасименко («Ельф»), яка стала прототипом головної героїні роману «Доця» та Наталя Чекмарьова («Сонечко»), яка «повернулася з війни» завдяки програмі психологічної реабілітації ветеранів, а зараз допомагає побратимам віднайти себе в нових реаліях.
