Історичний урок "Україна-соборна і єдина"

 Щороку 22 січня український народ відзначає важливу подію - День Соборності України. День, коли 1919 року ухвалився Акт Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що знаменувало об'єднання українських земель в єдину соборну Українську державу.

Напередодні цього дня на історичний урок "Україна-соборна і єдина" завітали учні 9-В класу Маневицького ліцею №2 на чолі із вчителем Оксаною Деркач, для того щоб пригадати одну з важливих сторінок нашого минулого та послухати про історичне значення Акту Злуки.

Також ми згадали про безстрашних воїнів, чий незламний дух протягом 242 днів тримав оборону стратегічного об'єкту-Донецького аеропорту та вшанували пам'ять тих, хто загинув хвилиною мовчання.

Зустріч із вчителями української мови та літератури, зарубіжної літератури Прилісненської ОТГ.

 У Маневицькій публічній бібліотеці відбулася зустріч із вчителями української мови та літератури, зарубіжної літератури Прилісненської ОТГ.

Зустріч розпочалася із багатої на події історії бібліотеки та екскурсії книгозбірнею. Педагоги ознайомилися із волонтерською діяльністю, напрямами, формами роботи та клубами за інтересами, які функціонують у бібліотеці.

Директор Маневицької публічної бібліотеки Любов Солов'янчик презентувала книги волинських письменників, які викликали особливе зацікавлення у педагогів

. Учасники обговорювали їх та обмінювалися досвідом виховання в учнів любові до Батьківщини.

Завідувач бібліотеки для дітей Іванна Лозицька розповіла про твори українських та зарубіжних письменників, які є найбільш популярними серед читачів, поділилася методами роботи та способами промоції читання серед дітей.

На завершення зустрічі Маневицька публічна бібліотека отримала в дарунок книгу «Волинь і волиняни в історії та культурі України».

Дякуємо Збройним Силам України за те, що в умовах війни освітяни і бібліотекарі продовжують активно працювати!

#ювілей_поета

 #ювілей_поета

Сьогодні минає 90 років від дня народження талановитого українського поета, Майстра неординарного таланту Василя Симоненка. Поет, який умів ловити сіттю слова людської душі. Від часів Шевченка наша словесність не знала другого такого поета, якого б так любив і шанував народ. Його "Лебеді материнства" співали й вишивали на рушниках, його книжки зовсім чесні люди крали з бібліотек, а поезії переписували від руки й берегли як родинні реліквії. Змістом і покликанням його життя була поезія. В ній високі громадянські мотиви, осяяні благородністю власних душевних поривань, а любов до Батьківщини - чи не найвищий акорд у всій поезії Василя Симоненка.

Він був на землі недовгим гостем, проживши лише 28 років. Причиною цього стала радянська влада, яка садистськими побоями прирекли поета на мученицьке вмирання.

"Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію і...село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів."

Василь Симоненко. Інтерв'ю кореспондентові радіо після виходу дебютної збірки "Тиша і грім"(1962)

Запрошуємо ознайомитися із творчістю поета у нашій книгозбірні.